Один мисливець вирішив піти на лисицю То був липень. Земля була так би мовити несприятливою, поле мокре і єдине дерево - досить високе, самотня яблуня. Не було ніякого виходу, він зайняв позицію на дереві. Було це місце, якщо висловитись делікатно, сидінням для дитинчати. Поряд була траса, через яку часто перебігали лиси. Неповний кілометр далі знаходилась господарка, де, звісно, були кури, які привертали увагу у хитрунів. Про це свідчили періодичні зникнення птахів. Позиція була дуже незручною.

У важких умовах:

fox_shooterПройшло достатньо часу, хребет все більше болів. Традиційно він застосував далекомір, перевіряючи орієнтаційні пункти. Коли з'явиться звір, найчастіше немає вже часу на використання далекоміра. Справа в тому, що делікатний .22 Hornet гостро реагує на кожну помилку стрільця. На небі почали юрмитись важкі, темно-сині хмари. Лисицю мисливець помітив біля 8 години вечора, близько 20 години. Спокійно вийшов на край лісу, кілька хвилин уважно спостерігав поле, після того легкими кроками почав прямувати у напрямку курника. Накрапав дощик, поки нічого серйозного не відбувалось. Лисицю дуже турбувала зміна погоди. Вона зупинилась, почала вагатись і повернулась до лісу, але голод таки переміг. Дощ став сильнішим і перейшов згодом у зливу. Вітру майже не було.

Коли звір підійшов на відстань 130 метрів, чоловік вирішив стріляти. На його думку, це була достатня дистанція для амуніції калібру .22 Hornet. Тут аж ніяк мова не йде про те, що на великих дистанція його кінетична енергія є слабкою. Бо на лиса вистачає навіть снаряду E 100=250 J, але з обривистою траєкторією. На 200 м спад легкого снаряду з масою 2,9-3,0 г при Vo = 715-740 м/с може дійти до 28,5 см.

Попри дощ, ціль він бачив добре - помогли захист Rainguard на лінзах. Оптика з постійним десятикратним збільшенням могла б бути яснішою, та принаймні контраст був добрим. Лисиця рухалась наче на замовлення, тому він застосував мінімальне випередження на рухи цілі. Постріл був набагато тихішим, як при .223 Rem. Тут треба відзначити перевагу старого Hornet. Проте, всупереч тому, що мисливець цілився чітко, він схибив. У випадку цього калібру, стріляти легко, навіть якщо дивитись через вогонь, де практично нема віддачі, а люфа не йде вгору. Мисливцю спочатку здалось, що куля прямує до цілі, але, очевидно, вона вдарила в орану землю, біля хребта рудої. Звір не був в тім'я битий - не чекав другого пострілу.

Смак невдачі
Ніхто не любить «промазу». Що сталось? Чому він схибив? «Нарізняк» був багато раз прострілюваний, при будь-якій погоді, мінімум кілька разів у рік. Востаннє зброю він перевіряв за тиждень до полювання. Кучність трьох пострілів була вражаючою - на 100 метрів в середньому 42 мм, і це в сидячій позиції. А тут не варто було очікувати якогось подвигу, адже це не varmint, а просто старий FOX. Для того, аби виконати свою мисливську ціль, цього було досить.

Потрібно при тому відзначити, що .22 Hornet не любить змін температури. Кожна зміна вгору на 10 градусів за Цельсієм викликає пересув середнього пункту попадання на близько 1,5-2,0 см/l00 м. Взимку, коли сильний мороз .22 Hornet зуміє спрямувати кулю навіть на 10-12 см нижче і це вже на дистанції 150 метрів. Зауважу, що зброю він прострелював влітку при температурі +25, а коли йшов на полювання взимку, то при температурі -15 C. Отже через різницю температур, і з такими даними, зрозуміло, чому він не влучив у лисицю.

З цієї зброї він стріляв лише на відстань 130 метрів. Ніколи не випробовував її на дальші відстань, аніж на 140-150 метрів. Зміна температури між днем протрілюванням і днем полювання не могла була такою суттєвою, аби перенести точне попадання на декілька сантиметрів. Також кут положення цілі не був суттєвим, тим паче, що він прорахував куди цілитись. То ж яка тоді причина?

Домашня робота
Наступного дня на стрільбищі він ретельно перевірив зброю, на дистанції оптимального пристрілювання, на 130 метрах. Кучність - як завжди, в межах півтори кутньої хвилини. Одна серія з трьох пострілів містила кучність в крузі нижче 25 мм. Середній пункт потрапляння ідеальний там, де дивиться хрест. Найімовірніше, амуніція не могла підвести.

Невже дощ був винен? Шкода, але цього дня погода була сонячною, тому перевірку треба було перенести на інший день. Та чоловік не хотів чекати. Два наступні дні лив дощ, тому він взяв, окрім «мілкашкі» .22 Hornet, кілька інших видів зброї, щоб перевірити як інші калібри реагують на опади.

На жаль, випробування .22 Hornet на виняткову чутливість на дощову погоду підтвердилося. При середніх міцних опадах розкид на 100 м виріс з 42 до 88 мм, а отже удвічі!

Він зробив три серії пострілів, при чому найкраща дала кучність - 77 мм, найгірша - 92 мм. Дуже слабко. Напрям відхилу був практично непередбачуваним..

Гіршими могли бути тільки спортивні патрони бічного запалювання. Карабін Brno 2, кал. .22 LR амуніції Eley Standard Rifle поміщає звичайну групу 5 подань в крузі діаметром близько 17 мм (на 50 метрів). Цього разу краплі середнього дощу так сильно вплинули на розкид, що збільшили його майже до 41 мм. Дослідивши інші патрони того самого калібру, він відзначив, що дуже легкі снаряди типу НV (маса 1,9-2,1 г) більш чутливі на дощ від стандартних, маса яких 2,6 г.

223remІнший популярний калібр, що перевіряли - .223 Remington. Він також виявився нестійким на дощ, хоч в меншій мірі. При стрілянні з varminta Remington 700 VLS амуніції Northwest з кулею Sierra Spitzer SP, маса якої 3,6 г середня кучність 4 куль не перевищувала звичних 21 мм на 100 м. Під час сильного дощу зросло до 37 мм - майже на 80 %.

Стійкий на дощ
Найбільш стійкий за умови сильної зливи виявився калібр .308 Winchester. Стріляючи в лося -7-1 амуніцією S&B з важким снарядом НРС, він отримував середній результат в межах одного дюйму 25 мм. Кулі, що пробивались через струмені дощу, збільшили розкид до 38 мм чи на близько 50 відсотків Можна припустити, що солідніші калібри, такі як .300 Winchester Magnum ще більш стійкі до дощу, аніж .308 Win.

Цікава деталь - перенесення середнього пункту потрапляння вгору, ледве видиме при .308 Win і .223 Rem, але помітна при .22 Hornet і .22 LR (+2,5 см при першому і +4,0 см при другому калібрі). Другим спостереженням було явище, що відбувалось за снарядом - невеликий «затуманений» слід. Це було добре видно, коли це були легкі дуже швидкі снаряди калібру .223 Rem, що пробивались через стіну дощу. Частина мисливців і спортивних стрільців вважає, що снаряд в повітрі виробляє щось на кшталт «ударної хвилі", розкидає краплі дощу чи сніжинки ще раніше, перш ніж торкнуться його площ. Результати цих експериментів суперечать цьому правилу.

Через кілька днів падав маленький делікатний дощик. Мисливець ще раз повторив свій експеримент. Цього разу збільшення розкиду сталось при калібрі .22 LR, але воно було не дуже значним, близько 10-15 %. Це дозволяє зробити обережний висновок, що при сильному дощі розкид снаряду завжди зростатиме, незалежно від калібру, проте чим слабший та вільніший снаряд, тим вплив дощу буде сильнішим. Важкі снаряди стійкіші до дощу, аніж легкі. У малих калібрах розкид серії пострілів може вирости удвічі, або й більше. Треба про це пам'ятати і під час інтенсивних атмосферних опадів обмежити дистанцію стріляння. Маленький дощик немає практично ніякого значення при оцінці розкиду.

Хтось може сказати - кинув дурень в кут старого Хорнета і полював на лисицю виключно зі зброї калібру . 223 Remington. Шлях снаряду плоский, наче живіт моделі, помилитись в оцінці дистанції не боїться, а енергія Е 100 навіть в три рази більша. Це все правда. В цього мисливця в арсеналі нарізної зброї солідних калібрів не бракує, також популярних .223 Rem. Проте, треба підкреслити, що набагато вільніший снаряд калібру .22 Hornet значно краще віддає енергію в цілі і на хижаків, таких як лисиця. Знайдеться місце і для такої малокаліберки. Потрібно також взяти до уваги, що нарізна зброя під патрон .22 Hornet може мати масу близько 2,4-2, 5 г і це наступна суттєва перевага. При низькому тисненні (3200 Бар порівняно із 4300 Бар для .223 Rem) ствол живе довго і така зброя, якщо за нею дбайливо доглядати буде служити ще й внукам. Не до переоцінки варто також додати аргумент відносно тихого, а отже неполохливого для великої дичини, звуку пострілу. .223 Remington по відношенню до лисиці має більший потенціал енергії. Не варто також забувати про його військовий еквівалент - 5,56х45 є найпопулярнішим патроном «на людей»... Цивілізований світ також стріляє лисиць підсиленою амуніцією бічного запелення .17 HMR чи .22 WMR - це ідеальні калібри на малих хижаків. На жаль, у нас в цьому плані, суцільна провінція.